rus
Українська

Осторожно, воняет: запах пожаров и вони становятся привычными для России.

Олена СтеповаОлена Степова

Осторожно, воняет: запах пожаров и вони становятся привычными для России.
Осторожно, воняет: запах пожаров и вони становятся привычными для России.

В Ростовщине уже неделя горячая. Что-то пылает, горит, взрывается. Но люди не бегают, не переживают, не нервничают, не паникуют. Напротив! Оно горит себе, взрывается, падает на головы, а жители Ростовщины снимают все на телефоны, выкладывают в сторис панорамные виды. Есть даже такие, которые как только где-то бахнуло или загорелось, вызывают такси и едут просто посмотреть. Берут себе кофе, пирожок с капустой или даже шаурму, если хорошо горит, и смотрят.

Далее текст на языке оригинала

Тому кожна пожежа чи вибух на Ростовщині фільмується з багатьох ракурсів, що унеможливлює приховування цих фактів, як би не хотілося владі. Соцмережі Ростовщини переповнені фото пожеж, падіння бомб, руйнації будівель та "работы лучшего в мире ПВО".

Не стоять осторонь ростовчани й коли відбувається ДТП. Звісно ж фільмують. Особливо, коли багато крові, це ж так цікаво. Але ДТП на Ростовщини стали настільки звичними, що нікого не здивуєш фото з трупом чи перевернутою догори дригом військовою машиною, тому люди починають нудьгувати й шукати собі розваг.

Коли людям стає нудно, на допомогу приходять сучасні ростовські "робін гуди", які забирають у людей сум, печаль, гаманці та гроші.

От правий був будівничий комунізму, накшалт того, щоб плебс потребує небагато: трошки хліба та побільше видовищ. Що ж, видовищ росіянам додає російська армія, яка "планово" чи "случайно", але досить регулярно скидає бомби на голови ростовчан з російських літаків.

Нещодавно ростовчани мали за розвагу фільмувати ДТП з машиною, яка перевозила дерев’яні гроби з "грузом 200" й розсипала їх по дорозі, як новорічне конфетті. Оце було красиво! Вчора теж щось горіло, тому соцмережі знову заповнені полум’ям, димом та коментами "глянь, какой красивый панорамный пожар". Я не розумію цієї залежності від фільмування, але що ж, якщо людям це подобається, то хай горить, вибухає, падає. Я ж за красу!

Запах горілого, диму та пожеж стає звичним для Ростовщини й це ми ще не починали. Що ж, той, хто посіяв вітер, пожне бурю. Тому ростовчанам варто звикати до того, як смердить росія.

Й ось поки збирала новини про пожежу, Всесвіт, а ми пам’ятаємо, що в нього гарне почуття гумору, приніс мені новину в тему. Ні, це не про пожежі чи вибухи, а про сморід, який стає візитівкою росії, країни, яка вже давно труп, що розкладається.

Житель Ростовської області Олексій Бєляєв поскаржився на свавілля правоохоронців через яке він залишився без вхідних дверей та без побутової техніки. Поки автор скарги був у від’їзді, його сусіди викликали поліцію і повідомили, що від квартири виходить трупний запах. На місце прибув наряд поліції, рятувальники та місцева влада. Правоохоронці виламали двері, але джерело запаху не знайшли і відбули навіть не опечатавши двері. Звісно ж сусіди зраділи такому повороту подій, а можливо саме для цієї фінальної сцени й було все це влаштовано, не знаю. Але Бєляєв, який зрештою повернувся додому, знайшов вибиті двері та пусту хату. Зникли речі, коштовності, галети та побутова техніка: газова плита, холодильник та пральна машина та інше.

Постраждалого дивує, що з ним ніхто не зв’язався. Всі, хто був присутній при штурмуванні його квартири, перекладають вину один одного і ніхто не погоджується компенсувати його витрати. Що саме цікаво, трупний запах у будинку так і не зник. Не знаю, чи зник у постраждалого унітаз, бо ж це основний "улов" росіян, які маніакально прив’язані до цього фаянсового білого брата.

От дуже гарний приклад для росіян, які мріють потрапити на війну, щоб щось вкрасти, саме той омріяний унітаз. Їм вже й небо підказує: хочеш красти, хочеш собі унітаз це можна робити й у своїй країні, ціліше будеш. Прямо не новина, а детектив, хоч фільми знімай: Серіал "ОПГ "Соседушки"". Або "На дело идут одни соседи".

А ще, я б акцентувала увагу на тому, що трупний запах у тому будинку місцевих експропріаторів так й не зник й не зникне. Це теж знак від неба – це сморід росії, то росіянам треба й до нього звикати. Це не перший раз, коли росіяни вбивають сусідів чи товаришів, чи коханок, чи родичів й хоронять їх у підлозі чи стінах орендних чи навіть власних квартир.

На кордонах з росією варто писати "Обережно, смердить росією". Можливо це й є їх оспіваний "руський дух".

Що ж, зрештою залишилася інтрига. Буду чекати наступних новин. Можливо десь поміж "горить" й "вибухає", хтось знайде у квартирі гарненький російський трупик, замотаний у побитий моллю килим.