Українська
Война в Украине

Россия меняет стратегии в ведении боевых действий и готовится к действиям на Краматорском направлении

Константин Машовец

Россия меняет стратегии в ведении боевых действий и готовится к действиям на Краматорском направлении
Россия меняет стратегии в ведении боевых действий и готовится к действиям на Краматорском направлении. Источник: ТСН

Данные по уровню падения экспорта вооружения и военной техники (ОВТ) и услуг из РФ.

Далее текст на языке оригинала

Представники державної російської компанії "Рособоронэкспорт" підготували для нинішнього міністра оборони РФ пана Шойгу, "озабоченного" кримінальним переслідуванням своїх найближчих соратників, спеціальну доповідь по обсягах експорту на зовнішні ринки ОВТ російського виробництва, зокрема, у ній йдеться про те, що:

  • прогнозований обсяг постачання російського ОВТ за кордон складатиме у 2024-у році приблизно $4.5 млрд;
  • у минулому 2023-у році він складав $6 млрд (це на 35% було більше за нинішній рівень)
  • а у далекому 2021-у році, взагалі, кремль вторгував за свою зброю на зовнішніх ринках – $12 млрд (тобто, відбулось майже 3-х кратне падіння обсягу "виторгу" росіян за свої залізяки між 2021-м та нинішнім 2024-м роками).

У зв'язку з цим, росіяни задалися цілком очевидним питанням – чого це, воно так "різко"?

Й пришли до цілком логічних висновків, щодо основних причин такого становища:

  • Їхній ВПК, дуже круто й майже карколомно переключився на "внутрішні потреби" (ми добре знаємо, чому саме). Ситуація така, що "зовнішні замовлення", очевидно, зараз "не у пріоритеті". Це призводить до об'єктивного зменшення номенклатури та обсягів російської зброярської "пропозиції" на зовнішніх ринках ОВТ.
  • Конкуренти, у цей час, також зовсім не дрімають й поспішають скористатися моментом, активно витісняючи російських виробників з традиційних для них ринків.

Зокрема, самі росіяни своїми головними конкурентами на зовнішніх ринках ОВТ вважають – США, Південну Корею, Туреччину та Францію. Саме виробники ОВТ з цих країн найбільш агресивно та наполегливо витісняють росіян.

Що, характерно, й "великий російський брат" (Китай) поступово, також підтягується до цього списку (у доповіді наводяться конкретні приклади, де КНР "трохи перетинається" із російськими зброярськими інтересами на зовнішніх ринках ОВТ). Виникаючі, у зв'язку з війною в Україні, скажімо так, "комерційно-проблемні" наслідки (у першу чергу, у сфері реноме та репутації) результатів практичного використання у бойових умовах ОВТ російського виробництва.

Іншими словами, кінцеві споживачі російського ОВТ стають все більше скептично налаштованими, щодо реальних бойових властивостей російської зброї й переходять на інших виробників ОВТ. Причому, росіяни вже відзначають, що ця тенденція стосується, навіть, "найбільш традиційних" прихильників російського залізяччя, включаючи "союзників" з "ближнього закордоння".

Ну й борги. Як з'ясувалося, десь приблизно до третини покупців російського ОВТ – або так й не розрахувалися вже за поставлений "товар", або знаходяться, скажімо так "у процесі розрахунку". Й це також негативно впливає на обсяги "виторгу".

Російське командування УВ "Південь", чиї війська (сили) оперують на Краматорському напрямку, очікує у термін до 1-го червня закінчення процесу "відновлення" 54-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 6-ї мотострілецької дивізії (мсд) 3-го армійського корпусу (АК) й набуття полком спроможності до виконання бойових завдань у повному обсязі.

Зараз, підрозділи цього мсп активно поповнюються та "готуються" на двох НТЦ – "Прудбой" та "Кадамовский", визначена кількість особового складу, навіть, проходить курс "підвищення кваліфікації" (командири розрахунків бойових обслуг артилерії, снайпери, оператори-навідники БТР, механіки-водії МТ-ЛБ й т.д, загалом – до 180 в\сл). Скоріш за все, варто очікувати введення 54-го мсп у бій зразу після 1-го червня (ймовірно, у смузі дії 3-го АК, саме на Краматорському напрямку).

Російське командування активно впроваджує нові системи організації та нанесення вогневого ураження у ході ведення бойових дій на основі отриманого ним досвіду під час російсько-української війни.

Зокрема, останнім часом, противник розробив та активно впроваджує ієрархічну (ранжовану) трирівневу систему використання та застосування своїх РУК-ів (розвідувально-ударних комплексів). Так звана, "система боротьби з бронетанковою технікою та артилерією противника". Наслідки цієї "систематизації" ми вже бачили (ураження ЗРК "Петріот", РСЗВ "Хаймарс" й т.д.)

Зміст полягає в одночасному "зв'язуванні" в єдину систему, діючу у режимі "онлайн", засобів розвідки та моніторингу обстановки із відповідними засобами ураження, а також чіткий розподіл по зонах та відстаням ураженням (що передбачає розподіл та відповідне управління зі спеціально облаштованих, або адаптованих КП\ПУ).

Зокрема. Ближня (тактична) зона, відповідальність командира дивізії (бригади), до 10-12 км. Засоби розвідки та моніторингу, а також радіоелектронної боротьби (РЕБ) – оптико-електронні пристрої (1ТПН-1, "Ирония-1", "Ирония-М"), БПЛА коптерного типу, БПЛА "Элерон-3", радіолокаційні станції "Фара-ВР" та "Соболятник", розвідувально-сигналізаційна апаратура К144 "Секстан", модульний комплекс радіоперешкод "Поле-21".

Засоби ураження (вогневі засоби) – протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) "Конкурс", "Атака", "Корнет", "Штурм-С", "Хризантема-С", "Корнет-Д", протитанкова гармата МТ-12 "Рапира", САУ "Гвоздика" та "Акация", танки, БМПТ "Терминатор", БМП-2\3, ТОС-1/ТОС-2, вертольоти вогневої підтримки (Мі-24, Мі-35, Мі-28Н, Ка-50, Ка-52), літаки штурмової авіації типу Су-25.

Середня зона, відповідальність командувача армії (армійського корпусу) від 12-и до 100-а км. Засоби розвідки та моніторингу – БПЛА "Элерон-3", "Орлан-10", "Форпост" та ряд схожих за своїми ТТХ, радіолокаційні станції (РЛС) типу "Аистенок" та "Соболятник", також РЛС контрбатарейної боротьби типу "Зоопарк" й т.д. Засоби ураження (вогневі) – баражуючі боєприпаси типу "Куб" та "Ланцет", РСЗВ "Торнадо-Г", "Ураган", "Торнадо-С", САУ "Мста-С", "Гиацинт-С", СГ "Малка", мінні загороджувачі типу "УМЗ", літаки Су-24М та Су-34. Дальня зона, відповідальність командувача УВ (угрупування військ) від 100 км й більше.

Засоби розвідки та моніторингу – космічні апарати (КА) системи оптико-електронної розвідки "Янтар", агентурна розвідка та БПЛА типу "Форпост" й схожі з ним, ТТХ яких дозволяє вести оптико-електронну та радіотехнічну розвідку на відстанях до 100 й більше км. Засоби ураження (вогневі) – оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) "Искандер-М\К\Э", літаки типу Ту-22М3, Міг-31К\І, Су-24, Су-34, ударні БПЛА типу "Герань"\"Шахед-131\136" та СТРГр (на ЗРС С-300\400).

Частина з цих засобів ураження застосовується – як в інтересах командування окремих УВ, так й для ураження цілей стратегічного характеру. Тобто, вже протягом кількох місяців росіяни намагаються усе це застосовувати не розрізнено, "на замовлення" окремих командирів, командуючих (начальників), як то кажуть "за потребою", а систематизувати й зв'язати в єдину чітку систему. Особливо, стосовно процесу "передачі даних", з моменту виявлення, до моменту ураження (з цим в них проблеми носять некритичний, локальний характер й піддаються усуненню).

Для того, щоб воно запрацювало, як чіткий механізм загалом, а не окремими своїми елементами, їм потрібно набути двох ключових спроможностей – можливості працювати у режимі "онлайн" у цих розвідувально-ударних контурах, причому, на всіх цих трьох рівнях, а також мінімізувати між розвідкою та ураженням кількість "зв'язуючих" ланок управління.

Іншими словами, для цього їм потрібні відповідні засоби автоматизації (ну й відповідно, облаштовані належним чином ПУ\КП), а головне, такий собі, своєрідний "інтернет" між розвідкою та вогневими засобами. Адже очевидно, що ця система не працюватиме ефективно "через ТАП-ік" чи "голосом по радіо".

Не все у них зараз виходить у цій царині, але вони дуже стараються. Й, на жаль, вже перші результати цієї систематизації системи ураження противника ми вже можемо спостерігати на практиці.