Суспільство

Вони передбачили майбутнє: актуальні антиутопії, які варто прочитати

Дарія Скуб

Вони передбачили майбутнє: актуальні антиутопії, які варто прочитати

Антиутопії – історії, де автори "створюють" альтернативну версію майбутнього, доведену до крайності. Грамотно написані книги цього жанру здатні зачепити найбільш хвилюючі, гостросоціальні проблеми. Вони проводять тонкі паралелі з реальним, невигаданим суспільством. Автори демонструють нам те, наскільки людство своїми нелогічними діями й маніпуляціями схильне до саморуйнування.

Термін "антиутопія" (англ. Dystopia) як назву літературного жанру ввели Гленн Негліа і Макс Патрік у роботі "У пошуках утопії" (The Quest for Utopia, 1952). Відтоді було написано чимало шедеврів, проте є такі, які не втрачатимуть своєї актуальності не одне століття. Які це книги – дізнайтеся в матеріалі UAportal.

1. Джордж Орвелл "1984"

Головний герой, Вінстон Сміт, живе у Лондоні. Він працює у Міністерстві правди та є членом зовнішньої партії. Чоловік не погоджується з лозунгами та ідеологією, які нав'язувалися партією протягом тривалого часу. Проте це лише "в думках". Перебуваючи в суспільстві, Сміт вдає, що його все влаштовує.

Примітка. Якщо вам сподобається ця книга, то можна сміливо брати наступною – "Колгосп Тварин" Джорджа Орвелла. 

 

2. Олдос Хакслі "Прекрасний новий світ"

На відміну від Орвелла, Хакслі створює світ, де люди мають не рабську психологію, а всі однаково щасливі. У них немає приводів для суму: дітей вирощують у пробірках, а науковці винайшли ліки проти депресії та старіння. Проте що не так із цим світом? Яку ціну має такий безтурботний спосіб життя?

3. Рей Бредбері "451 градус за Фаренгейтом"

У всесвіті, який створив Бредбері, пожежники замість ліквідації вогню займаються спалюванням книг. Адже на думку місцевої влади саме ці речі розділяють людей на класи: розумні й дурні. Замість того, щоби надихати суспільство на саморозвиток, було прийнято рішення зробити читання злочином. Автор показує головну проблему тоталітарної спільноти – зрівнювання людей через загальну деградацію.

 

4. Ентоні Берджес "Механічний апельсин"

Головний герой, який усе своє свідоме життя пропагував насилля й злочини, сам стає жертвою. Він потрапляє у в'язницю. Чоловік вимушений пройти програму "перевиховання", ключовою ціллю якої є приборкання бунтівників і їхнє перетворення у "зручних" для влади "механічних апельсинів".

5. Крістіна Далчер "Голос"

Це історія про світ, де в жінок більше немає права голосу. Приміром, раніше середньостатистична людина могла сказати близько 16 тисяч слів щодня. А в цьому всесвіті жінки мають право виголосити лише 100. Сто слів на день. І не більше. Якщо не дотриматися цього правила – сотні вольтів електрики "пройдуться" венами "порушниці". Це правило нового уряду. Проте коли говориш менше – втрачаєш свободу слова. Чи наважаться жінки піти проти системи?

Раніше UAportal писав, що у Франції надрукували найдовшу книгу в одному існуючому зараз томі.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!