ukr
русский

Сучасне лікування ожиріння та діабету: чим небезпечний Оземпік?

Віктор Литвиненко

Сучасне лікування ожиріння та діабету: чим небезпечний Оземпік?

Бодіпозитив безсилий при ожирінні та зайвих кілограмах, адже контроль ваги, окрім естетики, - це турбота про здоров'я та профілактика багатьох захворювань. Схвалення агоніста рецептора GLP-1 семаглутиду в січні 2023 відкрило нову еру терапії ожиріння.

Спочатку препарат призначався для лікування діабету 2-го типу, однак він завоював світову популярність як ефективний засіб для схуднення.

Незважаючи на ефективність семаглутиду, дослідники все частіше почали фіксувати серйозні побічні ефекти, небезпечні для життя. Що слід врахувати лікарям та пацієнтам перед терапією агоністами GLP-1?

Чому побічні ефекти GLP-1 найчастіше пов'язані із ШКТ?

Органи регулювання лікарських засобів почали частіше реєструвати небезпечні побічні ефекти, пов'язані з використанням семаглутиду в терапії діабету та ожиріння. Незважаючи на низьку частоту небажаних явищ та ймовірність того, що користь переважує ці ризики у людей із важким ожирінням, лікарі й пацієнти мають знати про них, - вважає доктор медичних наук, директор відділу досліджень ожиріння Національного інституту діабету Сьюзан Яновські.

"Коли мільйони людей лікуються такими засобами, як семаглутид, у великої кількості пацієнтів виникають навіть відносно рідкісні побічні ефекти", - наголошує пані Яновськи.

Агоністи рецепторів GLP-1, такі як семаглутид чи ліраглутид, імітують кишкові гормони, тому майже всі побічні ефекти пов'язані з шлунково-кишковим трактом: нудотою, блюванням, запором та діареєю. Однак увагу експертів привертають інші, біль небезпечні побічні явища.

Небезпечні для життя проблеми зі шлунком

Нещодавній аналіз дослідників показав: агоністи рецептора GLP-1 можуть у 9 разів підвищувати ризик панкреатиту порівняно з бупропіоном - більш давнім препаратом для зниження ваги. У пацієнтів, які отримували агоністи рецепторів GLP-1, також у 4 рази частіше спостерігалася кишкова непрохідність та втричі частіше гастропарез. Однак ризик цих ускладнень становив менше ніж 1% на рік застосування.

Гострий панкреатит та гострі захворювання жовчного міхура - відомі ускладнення застосування агоністів рецепторів GLP-1.

Дані результати підтверджують, що це ефективні ліки, а всі лікарські засоби мають побічні ефекти, – стверджує лікарка Яновські. Дослідниця також підкреслює: незважаючи на значне збільшення ризику, він все ж залишається низьким.

Семаглутид та ускладнення анестезії

Навесні 2023 року в кількох наукових виданнях з'явилися дані про пацієнтів, які приймали агоністи рецепторів GLP-1, котрі викликали блювання під час анестезії. Примітним було те, що у деяких пацієнтів спостерігалося блювання з чималим вмістом шлунка, хоча вони нічого не їли за вказівкою лікаря перед операцією.

Експерти вважають, що причиною цих проблем може бути сповільнене спорожнення шлунка, навмисно спричинене семаглутидом. Американське товариство анестезіологів тепер рекомендує пацієнтам не застосовувати агоністи рецептора GLP-1 в день операції й припинити прийом препаратів, які щотижня вводяться, таких як Wegovy, за 7 днів до процедури.

Підвищений ризик суїциду?

У липні цього року стали відомі кілька випадків депресії та суїцидальних думок після терапії агоністами рецептора GLP-1. Це спонукало Європейське агентство з лікарських засобів провести розслідування близько 150 випадків потенційного членоушкодження та суїцидальних думок у пацієнтів, які приймали ліраглутид чи семаглутид. Результати процесу розгляду очікуються цього місяця.

Експерти зазначають: незрозуміло, чи викликані ці інциденти препаратами, однак суїцидальні думки та суїцидальна поведінка спостерігалися і при застосуванні інших препаратів для лікування ожиріння, наприклад, римонабанту.

"Звісно, це гарна ідея - обережно використовувати ці ліки пацієнтам із суїцидальними нахилами в анамнезі та відповідним чином спостерігати за ними", - наголошує дослідниця Яновскі.

Довгострокова безпека

Людям із тяжким ожирінням чи діабетом необхідна терапія агоністами рецептора GLP-1 протягом тривалого часу, можливо навіть довічно. Наразі невідомо, чи існують побічні ефекти та ускладнення, які стають очевидними лише із часом, особливо коли ці ліки використовуються для зниження ваги. Дослідження на гризунах показали підвищений ризик медулярного раку щитовидної залози. Чи існує подібний сигнал у людей, може стати очевидним лише через кілька років.

Пацієнтам, які перенесли медулярний рак щитовидної залози, протипоказані дулаглутид, ліраглутид, семаглутид і тирзепатид, подвійний агоніст рецепторів GLP-1/GIP.

Використовуючи подвійні агоністи, такі як тирзепатид чи навіть потрійні агоністи, такі як ретатрутид, пацієнти можуть втратити значно більше ваги, ніж при використанні моноагоніста семаглутиду. Побічні шлунково-кишкові явища часто зустрічаються в дослідженнях саме подвійних агоністів.

Оскільки агоністи рецептора GLP-1 почали застосовувати в терапії ожиріння та діабету лише нещодавно, особливості їх використання потребують оновлення, - вважають експерти. Незважаючи на відносно низький рівень виникнення побічних ефектів, вони все ж існують, і часом небезпечні для життя.

Наразі дослідники інтенсивно працюють над розробкою нових рекомендацій, сподіваючись на те, що вони допоможуть лікарям безпечніше використовувати ці препарати у клінічній практиці.