Суспільство

Лісами, полями та в човні: вражаюча розповідь про порятунок сім'ї з Ізюму

Тетяна Іванова

Війна в Україні

Жителька Києва Юлія Чередник поділилася історією порятунку сім'ї із Ізюму.

Про це вона розповіла в інтерв'ю для "Суспільне".

За словами Юлії, вона вирішила у будь-якому разі забрати свого сина, бабусю та родичку сім'ї з Ізюма, які перебували в окупованій частині міста.

Для цього дівчина почала шукати волонтерів.

"Моя мама з маленького селища неподалік Ізюма. І тоді вже були свідчення сусідів, що до них зайшло багато російської техніки. Це було число 1-2 березня. Я зрозуміла, що це не просто так. Це біля Ізюма", - поділилася вона. .

Сім'я Юлії жила у підвалі у сусідів.

"Я шукала, як можна потрапити на мою частину міста — лісами, полями, річками. Почали питати у людей, чи можна переплисти річку рибальським човном. Волонтери мені сказали, що в місті цього не можна робити, бо в лісах стоять" орки" , – розповіла Юлія.

Їй розповіли, що перепливання у бронежилеті теж під забороною – можуть розстріляти.

"Якщо покажу, що я жінка і без зброї, то буде те, що з жінками робили у Бучі", - згадує Юлія.

Дівчина вирушила в сусіднє селище поруч із Ізюмом і перепливла на човні до іншого села.

Там вона знайшла чоловіка, який погодився лісом привести рідних жінок із Ізюма.

"Він знав стежку, як пройти до Ізюму. Це дуже важко, лісами-полями, і там всюди блокпости "орків". Але він знав, де і як їх обійти", - розповіла вона.

На ранок Юлія не встигла прийти та залишилася ночувати, але цей чоловік, якого Юлія назвала героєм, вирішив привести до селища її родину.

"Я вийшла і побачила свою бабусю. Я не повірила. Якщо б ми не трималися, обіймаючись, ми б, напевно, впали", - згадує Юлія.

Трохи далі за бабусю стояв її син.

“Я лечу до нього, обіймаю, плачу. І перші слова моєї дитини, які я ніколи не забуду: "Мамо, я знав, що ти мене врятуєш", - розповіла вона.