"Трупи та сміття повсюди": евакуйовані маріупольці розповіли про життя в окупованому місті

Жителі Маріуполя, яких вдалося евакуювати у Запоріжжя, поділилися своїми історіями виживання за "правилами" окупантів та під цілодобовими обстрілами.

Як передає The New York Times, близько 20 мирним жителям, які ховалися під заводом "Азовсталь", вдалося виїхати з міста в суботу, ще 100 людей покинули Маріуполь у неділю, а також евакуація проходила в понеділок.

Психолог Олена Гіберт, якій разом із сином вдалося евакуюватися в понеділок на територію, контрольовану Україною, описала "безнадійність та розпач" у Маріуполі та сказала, що жителі міста "починають говорити про самогубство, бо вони застрягли в цій ситуації".

За словами Гіберт, щоранку приблизно о 6 годині жителі вишиковувалися в чергу за пайками, які роздавали російські солдати.

За її словами, спочатку вони мали слухати державний гімн Росії, а потім гімн так званої ДНР.

Психолог зазначила, що на руці кожного жителя був видряпаний номер, а потім вони чекали, іноді цілий день, щоб отримати коробки з їжею.

У типовій пайковій коробці були макарони, рис, вівсянка, м'ясні консерви, молоко, що згущує молоко, цукор, масло.

У місті, де багато житлових будинків було зруйновано, а в інших не було електрики, тепла і, як правило, водопроводу, Гіберт сказала, що вона та її син опинилися в числі щасливчиків.

"Наша квартира все ще частково ціла. З однієї сторони навіть вікна цілі", - сказала вона.

Ще одна жінка, 35-річна Анастасія Дембицька, приїхала до Запоріжжя зі своїми двома дітьми та собакою.

Вона розповіла, що припинення бойових дій у Маріуполі за останні кілька тижнів дозволило відновити ненадійний телефонний зв'язок та відкрити невеликі ринки, де продаються продукти із Росії за захмарними цінами.

"Принаймні сміття почали вивозити, і це добре", - сказала Дембицька.

"Трупи, сміття та проводи, які валялися всюди", - додала вона.

Ксенія Сафонова, яка також приїхала до Запоріжжя, розповіла, що вона та її батьки кілька тижнів тому хотіли виїхати з Маріуполя, але потрапили під ракетний обстріл.

"Коли ми спробували поїхати, почався інтенсивний обстріл. Все вибухало. Над головою літали літаки, і було надто страшно йти", - сказала вона.

За її словами, коли їжі стало бракувати, її сім'я харчувалася пайками, які роздавали російські війська.

Вона також показала журналістам банку м'ясних консервів, яка, за її словами, була частиною пакету російської гуманітарної допомоги.

Слід зазначити, що термін її дії закінчився 31 січня, майже місяць до початку вторгнення.

Сафонова та її сім'я нарешті змогли виїхати з Маріуполя 26 квітня на мікроавтобусі із ще шістьма людьми.

За її словами, на контрольно-пропускних пунктах на шляху до Запоріжжя російські солдати ображали її та її сім'ю, попереджаючи, що українські сили не приймуть їх і можуть обстріляти, коли вони прибудуть.

Якось, за її словами, солдати намагалися обманом змусити їх розкрити свою лояльність до України.

"На одному з блокпостів кричали "Слава Україні", щоб подивитися, чи ми кричатимемо "Героям слава", хоча, звичайно, ми знали, що це погано скінчиться", - сказала вона.

"Ми все ще знаємо, що правда на нашому боці", - додала дівчина.