Українські вчені виявили ген, який відповідає за безпліддя та розлади статевого розвитку

Учені інституту молекулярної біології та генетики здійснили важливе відкриття, яке допоможе розібратися у генетичних механізмах складних статевих розладів, робити прогнози для діагностики таких хвороб та допоможе розробляти лікування чоловічого та жіночого безпліддя.

Про це 29 листопада повідомили на сторінці інституту молекулярної біології і генетики у Facebook. Учені ІМБГ виявили новий ген, порушення якого в певній ділянці спричинюють збій статевого розвитку і, як наслідок – цілу низку ускладнень здоров’я, зокрема безпліддя. Цей ген також задіяний у складній системі, що призводить до онкологічних захворювань статевих органів.

"Колектив наших науковців, зокрема, Дмитро Сіроха, на чолі з професором, д.б.н., завідувачкою лабораторії геноміки людини ІМБГ НАНУ Людмилою Лівшиць працював над цією темою разом з колегами з Іспанії та Швейцарії. Лабораторним об’єктом стала мушка-дрозофіла, в якої послідовність гена DCL3 (STARD8) дуже подібна до відповідних послідовностей у інших живих організмів (комах, хребетних, ссавців і, головне, - людини)", – зазначають у повідомленні.

Ця робота цікава тим, що генетики використали живі моделі, на яких можна провести експерименти та дослідити тонкі молекулярні механізми порушень, які спостерігаються у людини. Робота, проведена колективом науковців під керівництвом професорки Людмили Лівшиць, належить до царини фундаментальної науки. Ці дослідження відкривають перспективи застосування отриманих знань у практичній медицині.

Це наукове досягнення стало можливим, зокрема, завдяки грантовій підтримці, наданій у 2021 р. Національна академія наук України та фондом Swiss National Science Foundation (Швейцарія).

Статтю про дослідження днями опублікував авторитетний міжнародний науковий журнал eLife. Ось як висвітлено статтю в редакційній анотації eLife:

"Це важливе дослідження демонструє консервативну функцію в соматичних клітинах людини DCL3(STARD8) та ортолога Cv-c Drosophila в розвитку яєчка. Докази, що підтверджують висновки авторів, є переконливими, оскільки вони поєднують генетичні дані у пацієнта з дисгенезією гонад із даними, отриманими в генетичних експериментах на дрозофілі. Ця робота буде цікава спеціалістам з біології розвитку, генетиці людини та клінічним генетикам. Основною перевагою статті є передбачення того, що домен StART, який взаємодіє з ліпідами (але не домен GAP) DCL3/Cv-c, необхідний для розвитку яєчок, що відкриває нові перспективи в подальших дослідженнях", – цитують статтю в повідомленні українського інституту.

На опублікованих фото – професор Людмила Лівшиць та Дмитро Сіроха під час презентації дослідження.

Раніше вчені з США, Великої Британії та Швеції визначили основні фактори, які впливають на легкість ранкового прокидання.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!