Українська
Война в Украине

Украина станет членом НАТО тогда и только тогда, когда это будет вопросом выживания для Европы

Алексей Голобуцкий

Украина станет членом НАТО тогда и только тогда, когда это будет вопросом выживания для Европы
Украина станет членом НАТО тогда и только тогда, когда это будет вопросом выживания для Европы

Столтенберг: Украина на неотвратимом пути к вступлению в НАТО. Договоренности о вступлении Украины в Альянс этим летом на саммите в Вашингтоне не ожидается.

Далее текст на языке оригинала

...Цей день колись обов'язково настане. Аби Україна стала членом НАТО, необхідно, щоб всі 32 члени дали свою згоду. Але такого рішення не вдасться досягнути на саміті у липні.

Спецпомічник Байдена Томас Райт: "Україну не приймуть до НАТО ні зараз, ані у наступні кілька років".

Постпред США при НАТО Джуліан Сміт: На саміт буде запрошено Зеленського, оскільки тема України буде ключовою. "Буде можливість вітати Зеленського у Вашингтоні, щоб стати разом із тридцятьма двома іншими лідерами, зімкнути з ним руки і зробити так, щоб Москва зрозуміла одне – союзники по НАТО нікуди не підуть. НАТО лишиться з Києвом так довго, як буде треба".

Загалом долучення України до НАТО невідворотнє – просто воно поки не на часі. З багатьох причин – і через позицію США, Німеччини, Словаччини та Угорщини. І через світову геополітичну кон'юнктуру. І через тільки розпочате нарощування оборонних видатків і оборонних систем країн НАТО.

Україна стане членом НАТО тоді і тільки тоді, коли це буде питанням виживання для Європи. І тоді вже не знадобляться жодні формальності, виконання жодних умов – бо Україна буде гарантом безпеки всієї Європи. Звісно, якщо Україна на той момент ще існуватиме як держава.

Важлива теза Столтенберга: потреби України пріоритетніші за потреби національної безпеки країн ЄС. "Між допомогою Києву і власним озброєнням слід обирати Україну".

Отже, як бачимо, рішення вже прийнято, як і визначений період приєднання: не тепер, коли це потрібно нам, а тоді, як це буде потрібно країнам НАТО. Той же принцип поступових кроків, що його дотримується понад 2 роки Байден.

Все буде – але у тому темпі, який визначають Брюссель і Вашингтон, а не у тому, який диктує об'єктивна реальність. Нехай потім і озвучують шкодування та визнання помилок.

Висновок: наше виживання залежить передусім від нас. Можливо нас врятують і звільнять, якщо ми впадемо. Але скількох мільйонів життів нам це коштуватиме? Тому краще все ж знайти способи втриматись на ногах до моменту, коли НАТО визначить, що настав час повноцінно стати поряд.