Святили чорну сіль та крашанки у четвер, а в неділю вмивалися водою з яєць: найбільш дивні обряди на Страсний тиждень

Сучасні великодні традиції українців напряму пов'язані з народними повір'ями, прикметами та обрядами, що формувалися століттями. Деякі традиції християнського свята навіть збереглися з язичницьких часів.

Особлива велика кількість прикмет, забобон та обрядів припадає на Страсний тиждень, що передує Великодню. Зокрема, найбільш "ритуальним" є Чистий четвер.

Читайте також: Великдень 2023: які страви мають бути на святковому столі

Окрім традиції прибирати оселю та купатися й митися, було заведено воду після миття – ванн та душових кабін у старі часи не було, милися над тазиками чи у баліях – виливати якомога далі від двору, щоб "бруд не повернувся до хати". А ще було заведено, аби молодь, яка досягла шлюбного віку, купалася на зорі – рушники після витирання або вивішували на паркан, де їх міг забрати будь-який перехожий, або дарували жебракам, або після великодньої служби віддавали їх служкам, які зі священниками обходили будинки для молебню, несучи ікону чи хоругви. Вважалося, що це сприяє швидкому та вдалому одруженню.

Цього дня намагалися напекти якомога більше хліба та пасок – спечені на чистий четвер вони начебто мали цілющі властивості. Сухарі з великоднього хліба зберігали довго та використовували для лікування людей та худоби.

Яйця, освячені на Чистий четвер, вважали такими, що вони мали більше сили, ніж інші крашанки, які освячували на Великдень. Яйця зазвичай фарбували у лушпинні від цибулі. До речі, після того, як крашанки з'їдали на Великдень, їхні шкаралупи викидати у смітник не можна було – їх підкопували під дерева, аби ті краще родили.

Вважалося, що закопати крашанку на Великдень – забезпечити свою господарку врожаєм та приплодом худоби.

Читайте також: Вербна неділя 2023: коли святкують, традиції та заборони

Яйце, заховане в хліві, мало рятувати свійських тварин від хвороб, збільшити надої та приплід.

Воду, в якій варилися крашанки, не виливали – нею вмивалися дівчата та молоді жінки, "щоб мати гарний колір обличчя".

Якщо після Великодня святкова випічка не з'їдалася, з неї намагалися зробити підкормку тваринам. Крихти від пасок закопували у городі, а пиріжки чи шматки великодньої випічки виносили домашнім тваринам.

Також на Чистий четвер з церкви приносили "страсні свічки", які мали "лікувати навіть складні недуги".

Читайте також: Коли можна пекти паску і в які дні не варто цим займатися

А ще – готували "четвергову сіль", яку потрібно класти у Великодній кошик для освячення.

Четверна сіль – це сіль, яку прожарювали у печі або в духовці. Після освячення вона вважалася цілющою. Давні люди вірили, що лікуючі властивості вона не втрачала до наступного Великодня.

Таку сіль змішували з золою та проводили з нею різні обряди – підсипали під поріг, "аби нечисть в хату не зайшла", сипали немовлятам у колиски під подушки – "аби їх страшні сини не лякали", додавали чорної солі до ладанок й носили на шиї біля розп'яття.

Чорну сіль використовували й для очищення будинку від негативу, а сольовим розчином омивали подарунки, які могли мати "навроки".

Пропонуємо дізнатися про заборони Страсного тижня.

Нагадаємо, що Чистий Четвер – це одне з великодніх свят, яке передує самому Великодню. У 2023 році католики відмічатимуть його 6 квітня, а православні – 13 квітня.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!