Громадяни України з низьким або середнім рівнем доходів сумлінно оплачують комунальні послуги. Водночас цього не можна сказати про людей із високими прибутками.

При цьому пенсіонери стабільно оплачують комунальні рахунки. Про це повідомляє "24 Канал", посилаючись на заяву директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка.

"Населення – не найголовніший боржник насправді", – сказав Омельченко.

За його словами, українці оплачують приблизно 85–90% комунальних рахунків. Проте найбільш дисциплінованими у цьому питанні залишаються громадяни з низьким і середнім рівнями доходів, які, незважаючи на фінансові труднощі, намагаються уникати заборгованості за комунальні послуги.

Читайте також: Чи можуть відібрати житло через борги за комунальні послуги: пояснення юриста

Проте зовсім інша картина спостерігається серед мешканців елітних житлових комплексів. За словами Володимира Омельченка, у розкішних квартирах вартістю в мільйони гривень проживають люди, які накопичили борги на 100–150 тисяч гривень.

Компанії також накопичують заборгованість за оплату комуналки

При цьому значно серйознішою проблемою залишається колосальна заборгованість компанії "Теплокомуненерго", яка сягає близько 80 мільярдів гривень. Окрім цього, суттєві борги мають також водоканали та державні шахти.

Експерт також зауважив, що низці підприємств фактично дозволили не сплачувати за енергоресурси під час воєнного стану. До того ж їхні рахунки не можуть бути заморожені, а штрафи – не застосовуються. На сьогодні таких підприємств налічується понад 5 тисяч.

Омельченко зазначив, що серед цих 5 тисяч підприємств лише 30% справді займаються оборонною діяльністю та обґрунтовано потребують бронювання.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чи можуть українські пенсіонери не платити за доставку газу.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!

Президент США Дональд Трамп оголосив про введення масштабних мит на американський імпорт. Передбачається, що тарифи торкнуться обсягів торгівлі на трильйони доларів. Мита, запроваджені президентом Трампом, не зачепили Росію, оскільки американські санкції вже значно обмежують торговельні відносини між країнами. Проте США досі мають більший обсяг торгівлі з Росією, ніж з такими державами, як Маврикій чи Бруней, які потрапили до списку мит.

Речниця Білого дому Каролін Левітт пояснила виданню Axios, що Росію не включили до митних списків через те, що чинні санкції США вже "перешкоджають будь-якій значущій торгівлі". Про це повідомляє Fox News.

Незважаючи на це, обсяги торгівлі між США та Росією залишаються більшими порівняно з такими країнами, як Маврикій чи Бруней. До списку мит також потрапили віддалені острівні території, як-от Токелау в південному Тихому океані та Шпіцберген в Арктиці — відповідно володіння Нової Зеландії та Норвегії.

Каролін Левітт додала, що Куба, Білорусь і Північна Корея також не включені до списку через уже діючі високі мита та санкції.

Серед країн, на які Трамп наклав мита, є навіть безлюдні острови Херд і Макдональд, відомі великими популяціями пінгвінів.

Торгівля США та Росії у 2024 році:

• Загальний обсяг торгівлі товарами: 3,5 мільярда доларів.
• Експорт із США до Росії: 526,1 мільйона доларів (на 12,3% менше, ніж у 2023 році).

• Імпорт із Росії до США: 3 мільярди доларів (на 34,2% менше порівняно з 2023 роком).
• Торговий дефіцит США з Росією: 2,5 мільярда доларів (на 37,5% менше, ніж у 2023 році).

Вас також зацікавить: Зеленський сказав, чи може війна закінчитися вже цього року

Мита для країн-кандидатів у члени ЄС: Президент Трамп також ухвалив рішення про введення митних тарифів на рівні 30% для чотирьох країн-кандидатів у члени ЄС — Молдови, Сербії, Боснії та Північної Македонії.

• Сербія: 37%
• Боснія: 35%
• Північна Македонія: 33%
• Молдова: 31%

Решта країн-кандидатів на вступ до ЄС, зокрема Україна, Албанія, Чорногорія, Грузія, Косово та Туреччина, підпадатимуть під "базове" мито в розмірі 10%. Для держав Європейського Союзу передбачено додаткове мито у 20%.

Нагадаємо, Трамп визнав, що конфлікт в Овальному кабінеті був частиною стратегії тиску на Україну.