Великодній або Поливаний понеділок: традиції й заборони свята

Великодній понеділок святкується християнами на згадку про перший день після воскресіння Ісуса Христа. У Біблії розповідається про те, що, воскреснувши, Христос невпізнаним став двом своїм засмученим учням.

У Біблії переповідається цей випадок так: "Ісус, взявши хліб, благословив, переломив та подав їм. Тоді розплющились у них очі, і вони впізнали його. Але він став для них невидимий".

Потім учні Христа повернулися до Єрусалиму і знайшли разом одинадцять апостолів та тих людей, що були з ними. Учні повідомили, що Господь воскрес і переповіли їм про зустріч з Ісусом. Під час цієї розповіді Ісус став серед них і сказав їм: "Мир вам".

Читайте також: Що робити зі шкаралупою від крашанок: чому її не викидають

Важливими символами Великоднього понеділка є хрест, на якому Христос прийняв смерть, і воскресіння. Також символами великодніх подій є яйця, що символізують народження нового життя, пробудження природи та повернення її родючості навесні.

Традиції Поливаного понеділка

В Україні понеділок після Великодня називають Поливаним або Обливаним. Ще з часів Київської Русі Обливаний понеділок святкували протягом трьох діб. Вважалося, що потрібно поливати водою, усіх, кого зустрінеш дорогою.

А ще хлопці ходили по тих хатах, де жили дівчата та прихоплювали з собою відра з водою, аби полити нею дівчат. Цей ритуал мав означати очищення та радість, адже під час поливання всі радісно сміялися та забавлялися водою.

Окрім людей, господарі обходили з водою свою худобу та рясно змочували її.

Ще у Світлий Понеділок чоловіки ходять у гості до родичів, близьких друзів, обмінюються привітаннями та подарунками – паски й крашанки. Жінки з незаміжніми дівчатами мали бути вдома та чекати "обливаних" хлопців – якщо парубки з відрами обіллють незаміжню дівчину, то це вважалося добрим знаком.

Жінки та дівчата зазвичай починали розважатися у Світлий вівторок, а чоловіки залишалися вдома.

Одразу після Великодня у вірян настає Світлий тиждень (Світла Седмиця) – час, коли християни продовжують один одного вітати з воскресінням Христа.

Тиждень після Великодня традиційно знаменний щоденними богослужіннями (служиться великодня літургія з хресним ходом), покладанням плащаниці на престолі, дзвоном у церквах та храмах.

Православні продовжують святкувати: молодь вирушає на гуляння, влаштовує ігри на свіжому повітрі, всі радіють життю, розважаються та балують себе смачними частуваннями.

У перший тиждень після Великодня церковнослужителі рекомендують займатися благодіяннями, допомагати ближнім та нужденним.

Протягом цього тижня заведено, щоб священнослужителі, а також парафіяни ходили по домівках з хрестом та іконами, традиційно служили великодні молебні.

Заборони Світлого тижня

До кінця тижня заборонено вінчатися, однак священники радять хрестити дітей.Не можна влаштовувати панахиди. Заборонено відвідування цвинтарів.

Під забороною сумувати й тужити, бо йдеться про радісний тиждень.

Рукоділля та прибирання оселі - теж у червоному списку заборон.

Важку роботу краще відкласти до наступного тижня.

Не бажано давати у борг та у когось будь-що брати в борг.

Заведено побільше відпочивати, веселитися.

Вважається, що сім'ї мають збиратися за святковими столами та згадувати приємні моменти.

Нагадаємо, що заборони та забобони в Україні відіграли значну роль у формуванні культурної самобутності країни. Тому UAportal розповідає про найбільш поширені забобони та заборони, які існують в українському побуті та сімейному житті.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!